Стеляться сиві - сиві тумани
За туманом нічого не видно.
Стоять дуби слухають горгани
Моляться до небес безупинно.
Віддають дерева земний поклін
Cтоять немов у храмі ченці.
Довгим віттям бють у голосний дзвін
Божу пташку тримають у руці.
Боже, ти створив, цей прекрасний світ
Пташка злітає в політ з гніздечка.
І від подиху розквітає цвіт
Розправляє золоті крилечка.
Господи, ти цар неба і землі
Маєш владу на суші на морі.
Ти посіяв зерно, лан на ріллі
Захищаєш вірян у біді, горі.
Мій Господи тобі довіряю,
Молюсь у тиші в честь твоє імя.
У молитві душу відкриваю...
З небес благодать приймаю я.
Господи, ти - будиш мене від сну
Вказуєш істинний шлях у життя.
З тобою океан перелечу
Ведеш за руку, як батько дитя.
Я співаю Алилуя тобі,
Як дерево духовно зростаю.
Коли душа у смутку, у журбі
З тобою, як з батьком розмовляю.
Милий Боже, ти - моя надія
Мій святий храм добра і любові .
Ти є мій причал у безнадії...
Моя розрада у щирім слові.
Я стою в скорботі під вітрами
Шукаю сонце весни в заметіль.
Зцілюю я душу молитвами
Ти - словом лікуєш мій жаль, мій біль.
Боже, ти створив, цей прекрасний світ
Лукавий прийшов до нас з війною.
Спалює землю, топче калин цвіт...
Ллється кров у цім жорстокім бою.
Йдуть у небеса найкращі сини
Злітають вдаль юні соколята.
Обпалені крила полумям війни
На щиті сина стрічає мати.
О Небесний царю, прошу тебе !...
Зупини війну - кровопролиття!
Хай зійде сонце в небо голубе!
Розквітає раєм наше життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: Чайківчанка