Не подходи убью!
И в сердце нож воткну!
Ты кровью истечешь!
И в мир Иной уйдешь!
Вы тенью стоите за мною.
Навеки с моей судьбою.
Люблю и умру я за вас,
Вы в сердце всегда и сейчас.
И вас никогда не забуду,
Навеки лишь с вами я буду.
Господь, ты в том мире за мною.
Лишь ты управляешь судьбою.
Найди ты Его и спаси,
В свой Храм к Себе забери.
Он умер за Правду, за нас.
Щоб жили у Вільній країні,
В щасливій своїй Україні.
Щоб діти росли на рідній землі,
Де квіти ромашки у полі цвіли...
Мовчить день і ніч та тиша повсюди.
Горе прийшло, там попадали люди.
На колінах в день смерті стоять,
Там прапор з пшениці та неба...
Верніть їй коханого, більше не треба.
І з нею згорьована мати, дитя.
Навіки не знатиме батька хлопча.
Та виросте він із ненавистю в серці
За батька помститись, за сльози...
Боже, що вони наробили,
Країни чужою кровью залили.
І їм всеодно, Бог за ними прийде.
І Суд Страшний буде, бо Пекло їх жде.
А в свідках - усі хто покинув цей світ.
На небі дві армії Ангелів, всіх...
Дві мови, країни, всі поруч стоять
На Володимирів двох із Неба глядять.
Їх Пекло обох вже чекає.
Бо жоден Бога в Душі вже не має.
28.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Evelina Elsane