доля розкидала тоненькі сітки,
перевірка на міцність триває роками.
люди обожнюють плести плітки.
люди із нами і люди не з нами.
люди бувають, відбувають і знов –
це замкнуте коло, сумнівна сансара.
люди дарують часом любов.
люди із парою і люди без пари.
подих малює на холодному склі,
слова засвербіли – крапки́, наче воші.
люди бувають часто злі,
люди бувають часто хороші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Андрій Лагута