У довгополій багряниці
Крокує осінь по селі.
І пише день, неначе сниться:
Скрізь загоряються вогні.
Стоять кармінові берези,
У кленів светри в алізар,
Лише дубам моїм кремезним,
Смарагд донині ще владар.
В які ще фарби незвичайні
Вмокнеться осені стило!
Та мить, і зникне, як Почайна,
Проплине, ніби й не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Незламна