Ти, нарешті, повіриш…

Ти  цілуєш  екран  телефону  з  його  привітом.
Ти  безмежно  радієш  короткому  слову  "ок".
Ти,  нарешті,  повіриш  у  те,  що  над  нами  Бог,
Бог  вирішує,  як  поступати  із  грішним  світом.

В  найтихішому  шепоті  чує  твою  молитву,
Примічає    добро,  і  кмітує  постання  зла.
Неодмінно  тримає  над  нами  всесильну  длань  -
Кому  гнів,  кому  милість  по  вчиненому  пролити.

Нехай  будуть  до  Бога    руки  твої  і  звертання.
Термінали  старлінків  хай  добру  приносять  вість.
Бог  можливості  людям  дає  все  нові  й  нові,  
А  вони  перестали  боятися  Божих  Таїн.

А  вони  у  гріхах,  їх  багатству  немає  ліку,
Їхні  душі  зчорніли  й  зніміли  давно  від  зла.
Та  між  темінню  й  світлом  в  окопах  проходить  злам,
Звідкіля  нам  привіт  через  космос  несуть  старлінки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Горова Л.