Моїм сном бринить білий промінь край
Сумовиння, що ледве чутне.
Пролітатимеш - заночуй, не
Поринай у ніч, не зникай.
Твоя тінь на склі засиніла, мов
Призабутий знак непогоди,
Що торкає серця мого, де
В сітях бОрсається любов.
Уві сні жагА піднімає від
Незбагненності до нестями.
Може, пристрасть без майбуття ми
Перетворимо на політ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2024
автор: Горова Л.