Короткий день... сумує листопад.
Рахує дні, хвилини і листочки.
Полоще дощ прозорий сірий сад,
З якого осінь скинула сорочку.
А він мовчить покірно, бо нема
На те поради... скаржитись не вміє.
Він тихо мріє, що прийде зима,
Прикрасить білим снігом і зігріє.
Так само люди - у чеканні свят,
І кожен з нас надію в серці має.
Що все мине - печаль і листопад,
І сонце віри у душі засяє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2024
автор: majra