Козлик - мрійник…

Ой,  як  гарно,  літо  нині,
Біжить  козлик  по  долині,
Трава  манить,  вже    щипає,
За  мить  пісеньку  співає,
-  Сіра  хмарко,  не  барися,
Відпливай,  хутко  всміхнися,
Бачиш  сонечко,  вже  ясне,
І  довкола    все  прекрасне.
 
Поспіваю  ме  –  ме,  ме-ме,
Хай  осяє,  тепер  й  мене.
 Щораз  новий  день  гряде,
Веселеньке…  ме-ме-ме,
Хай  полине  по  окрузі,
Мене  ждуть  друзі  на  лузі.
 
Туп  –  туп  –  туп,  жваво  до  річки,
Диво  -  смак,  напивсь  водички,
Погляда,  мала  синичка,
Поряд  з  ним,  теж    веселиться.
У  водичці    гусенята,
Крильця  чистять  каченята,
Розігнали…  полохливих,
Усіх  жаб,  надто  лякливих.  
 
Вся  роса,  впала  безслідно,
Тож  прийшла  пора  обідня,
Я  приляжу  на  травичку,
Бо  ж  давно,  цю  маю  звичку,
 Промінь  пестить  оченята,
Відчинилися    дверцята,
У  сон    віщих,  красивих    мрій,
Він  зненацька  тихо  сопів.
 
 Йому,  сниться,  увись  летить,
Здаля    зіронька  миготить,
Наче  в  гості  до  себе  зве,
Крик  луною,-Чекай  мене!
Та    раптово,  підкравсь  сумнів,
Ледь-ледь  чутно,  прошепотів,
Що  ж  робити,  о  -    ме,    ме  -  ме,
Та  чи  щойно,  можу  земне,
Я  покинуть?  О,  мабуть  ні!
Сказав  голосно  уві  сні.
Але  ж  хочу,  дістать  її,
Туди  ж  літають  журавлі,
Завжди    мрію,  там  бувати,
Звідтіля,    весь  світ    побачить.
 
Та  враз    півник  завів  пісню,
-От  біда,-  промимрив  злісно,
Не  дали  мрію  здійснити,
Сон  казковий  подивитись.
 
Вітерець  війнув  зухвало,
До  землі  прилягли  трави,
Позіхнув  козлик  і    мляво,
Потягнувся,  -Чого  вже  злитись,
Мрії  й  завтра  будуть    снитись.
 
Подививсь,  сонце  край  неба,
Ой  додому    певно  треба,
Щип  –  щип  –  щип,  травичку  знову,
Щойно  сам  її  шовкову,
Підбадьорював  тихенько.
 
Ти  смачна,  ніжна,  маленька,
Щоби  завжди  веселенько,
 Заспіваю,  ме  -  ме-ме-ме,
Нехай  всіх  смуток  мине!
Гусенята,  всі  в  рядочок,
Поспішали  у  садочок,
 Каченятка  у  шерензі,
Оминають  стежок  межі,
Ляже  шлях  через  діброву,
Проспішатимуть  додому.
 
Вже  копитця  туп-туп,  туп-туп,
По  долині,  розвіявсь  звук,
Мрійник  -    козлик  веселився,
Залишав  слова    травичці,
-Ну  до  завтра,  хай  насниться,
Мені  й  вдома  та  зірниця!
Мов  жаринка,  ясна  світла,
Щоб  тепленька  і  привітна!
Хай  втішає  всіх  і  мене!

2024  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2024
автор: Ніна Незламна