[i]„Мій пригарний Володимер
Ти мій потях ти мій стимол“[/i]
Так вона йому казала
Так вона йому писала
[i]„Ти для мени насолоддя
Ти їдиний мій Володдя“[/i]
Так вона йому казала
Так вона йому писала
[i]„Ти мій сьвіт посерид ночи
Ти мій цьвіт шо бачуть очи
Ти кавалєр песдоганий
Ти мій муш шо Богом даний“[/i]
Так вона йому казала
Так вона йому писала
Він читав, боліли очі
Раз-у-раз хапали корчі
Надто це було жорстоко
Здулись вени, трісло око
Закалатало у вухах
Залетіла в горло муха
В роті піна, і до сказу
Аж задриґалися м'язи
І не витримав Вованчик
Лопнув мозок наче м'ячик
***
[i]
„Ти мій вітир марморовий
Ти мій паробок дубовий
Я тибе любите буду
І ніколе ни забуду“ [/i]
Так вона йому казала
Так вона йому писала
У знайомому вже стилі
На його сирій могилі.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2024
автор: Alpha Ego