Слова, що непідкріплені діями,
Неначе мертві
Квіти на підвіконні.
Звук, ехо,
Коливання повітря-
Ось
І все на тому.
Моралізатори, що голосно кричать про мораль,
Повагу й інші речі,-
Лише галасливі
Промовці гасел.
Лідери думок
Відчувають звідки дме димок грошви.
Вони, як духівники:
Ідуть, де платять бабло.
Оце так повезло
Почути експертні думки
Із ящика.
Вписати в блокнот
І видерти листок
Під корінь
Разом з непотрібними
БукваМИ.
На жаль,
Я забув викинути у відро
Клаптик,
Що приклеївся до мене,
Неначе скотч до мухи цеце.
Кому потрібно усе це?
Далі одягаємо маски,
Шукаємо відмазки
Й здаємо мазки в лікаря.
Я повільно, але впевнено
Виходжу із системи.
Мене не розуміють,
Я не розумію,
Вдаємо далі
Із себе людей.
І тонемо
КолаМИ
По воді.
24.11.2024
© Богдан Кухта
Підтримати автора (на чай):
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2024
автор: Kukhta Bohdan