Я себе почуваю таксою: постріляною, безсилою, сльозливою,
що з хазяями тікала з Маріка, через безлюдну россію.
Я не вмію втішати, і не можу сказати вірую.
На цю землю упало все те дурне,
що для вбивства придумано було людиною.
"Риби не плачуть."
Як корифеї театру, грають виставу актори аматори.
Ті хто вважались сильними сховались в буфеті, не дочекавшись навіть антракту. Риби не плачуть,
риби не бачать,
риби бувають милими.
Їм всеодо, або "какая разница".
Вони відстані міряють гривнями.
В Маріуполі море, ...ховає горе під осінніми, сірими хвилями.
Зло розширює штат, ще й вдіва маскхалат - харчуватись простіше рибами.
Ставки зроблені на заклання.
Донатять аматори на життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2024
автор: терен юрій