А осінь бігла безоглядно,
Її спиняти й не збирався,
Хандри звичайної ознаки,
В думках крутилося безладдя.
Кленовий змучений листочок,
Тремтить на вітрові відколи,
Його душі, ох як тривожно,
Коли зневіриться дозволив.
Сумні навіявши хвилини,
Відчув нечувану самотність,
Пливли в похмурості хмарини,
Й зникали мовби у безодні.
Життя відвічна є дорога,
Нарцис зуміє покохати,
В троянди зніметься корона,
І будуть щастя всі ознаки.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2024
автор: liza Bird