Розпука серце розпина,
Бо точиться страшна війна
В коханім, рідному краю
Моєму. Борються в бою
Солдати, захищають край
Від ворогів жорстоких вкрай,
Що вторглись, щоби захопить
Його і всіх нас полонить,
Позбувши волі, що без меж
Цінуємо, свободи теж
І долі світлої, немов
На небі сонце. Та любов
До України в нас горить,
Усяку неповторну мить
Палким вогнем, що гріє нас
Усіх і в нелегкий цей час.
В нас Батьківщина лиш одна.
І в нас її страшна війна
Що серце й душу мов дере
Із ворогом, не відбере
Повік. Її ми не дамо.
Сміливо в бій ми ідемо,
Щоб ворога того здолать,
Що прагне в нас її забрать.
Здолаємо. Мине війна.
Настане мир, як і весна,
Що вже прийшла в наш рідний край,
Який ми любимо украй,
Всім серцем. Буде мир повік.
Війни ж не буде більше ввік.
Євген Ковальчук, 02. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2024
автор: Євген Ковальчук