Війна не змогла - кати нас ламають.
Останнє добро в людей забирають.
Увійде до хати, усюди шукає.
Неначе Диявол в оселі блукає.
Заплакала жінка, в руках немовля.
Не шкода сім'ї, не шкода дитя.
Добро віддавай, бо його заберуть.
Коханого в табір та на смерть пошлють.
І як сім'ї тепер виживати?
Як пустки села стоять, у них хати.
І плаче мати з дитятком своїм.
У цілому світі лишились самі.
23.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2024
автор: Evelina Elsane