[b][i]"...Сидять люди за столами,
Матирь Божа поміж нами.
Сидять люди за обідом,
А Спаситель стоїть з хлібом.
Помоляться люди Богу –
Душа стоїть коло столу.
Помолились люди Богу –
Душа іде у дорогу.
Як виходе й душа з хати,
А навпротів Божа Мати.
– Де ж ти, душечко, ходила,
Що ж ти в світі заробила?»
– Я ходила й до родини,
Де справляють див’ятини,
Сорок день і годовини.[/i]
[/b]
(Фрагмент співаної[b] [i]«псальми»[/i][/b]
з вистави [b]«Зерносховище»[/b], що ішла довгий час у Львівському ТЮЗі з 2015-го року за п'єсою Наталії Ворожбит).
П.С. Кількість українців, що загинули в лихолітті Голодомору 1920–1930-х років, нараховує за різними підрахунками вітчизняних та зарубіжних експертів приблизно від семи до дев’яти мільйонів осіб. Усі українці сьогодення, хто відчуває біль за невинно замордованими голодом людьми, у День жалоби поминають їх у молитвах і запалюють Свічку Пам’яті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2024
автор: Сіроманка