Він царює тепер на землі,
Обриває зіщулене листя.
І природне, яскраве, барвисте,
Залишає з теплом у імлі.
У мінливому небі його,
Що, частіше понуре і сиве,
Сонце висне, зігріти не в силі,
І втрачає останній вогонь.
Не втішає блакить, бо не та, -
Майже синя, тому і холодна.
Все сильніше панує негода...
Осінь пізня, немов сирота,
Вирушає, забувши про спів,
У сезон охололого світу.
І гойдає оголені віти
Перемінлива роза вітрів.
5-6 листопада 2023 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен