На білій, білій вишні зозуленька кувала...
У цій злотАвій днині душа лиш цінувАла –
і Одуда той погляд, для ластів'ят гніздечко,
тополю серед поля, коня, що без вуздЕчки...
Приспів:
КолОдязь з журавлЕм там
ЗостАвся сиротою;
ЛелЕки ждуть все літа…
…Не вІзьмеш дім з собою.
Шляхи ці пересІчні їй мАряться і досі:
листоОпади чи сІчні, в жаркОму літі – босі
ми бігли, знали б, в щасті та безкінЕчнім світлі,
у найдорОжчім часі і найсвятІшім світі...
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
В дворі, де білі вишні пелюЮстки говірлИві
на білій скатертині – послАння нам щасливі
випИсували, стиха, рядочки слів так ніжних...
ЗдувАли їх – о, лихо, ще й сміючись, на ближніх.
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
Котились дні безцІнні в сімейнім крУзі брАтнім,
а ми – такі наївні в дитячій білій стАйні...
... У юність перебігли – все в далеч легко мчали...
Родину, вишню білу – навік запам'ятАли...
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
В’ячеслав Шикалович
30.01.2019р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Променистий менестрель