Ви діток своїх котиками називали,
даруючи любов,тепло.
А зараз вікна до підвалів замурували ,
життя тваринок перетворивши на лайно.
Поїли,в теплі ,ще плед по самі вуха ,
накрили своє тіло на дивані .
Як плачуть мовчки вони ніхто з вас не слуха,
суцільне зло ,життя серед нелюдів в тумані.
А за вікном природа немов плаче .
Останній шанс вам схаменутися.
Згадати тих, хто через вас там скаче
у пошуках не їжі ,а зігрітися .
Невже війна у вас людяність вбила ?
Чому у серці вашому суцільне зло?
Щоб кара весь ваш рід не загубила,
покайтесь!Бо в Бога для всіх одне тепло !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Виктория Покора