[i]Дай, Боже, усього того,
за що затим не буде стидно.
Євгеній Євтушенко
[/i]
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
Нести багатства… у душі,
не сквернословити у храмі,
зідрати із убивць і хамів
їх добродії кунтуші.
Дай боже менше рваних ран,
коли іде кривава бійня,
у смерті власної обійми
хай попаде лихий тиран.
Якби ж утілити в життя
зачатки щирого братерства,
до цурки вимести сміття
і об’єднати різні верстви.
Аби не скиглити, не нить,
і не волать про допомогу,
окресливши червону нить –
здобути нашу перемогу!
Не лиш на фронті – у тилу
закрити пельки лицедіям,
довершить України мрію
і змити з Матінки хулу!
Тоді не допоможе їм
ні піп, ні іудейський ребе…
Лиш одного прошу у Неба –
оберігай мій рідний дім!
Ще – сили, міцно на ногах
зробити свій останній подих,
угледівши планиди коду –
побачити обави крах!
Укотре подумки життям
пройтися твердо наостанок,
згадати кожен полустанок
і відлетіть… у майбуття!
[i]листопад 2024, СВ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Олександр Мачула