Серце б'ється, як "молот по наковальні"...
Бо ти чекаєш, там, у вітальні...
Руки вологі, вуха горять...
Хочу тобі все-все розказать...
Хвилюванню не приходить кінець,
Господи! Що я? Мов, знов під вінець.
Глибокий видих, очі до стелі...
У голові духмяно, як хмелі-сунелі...
Ти...я люблю...душа палає...
Сонце моє, я знаю, ти знаєш,
Дивний такий, коханий, ти мій.
Підійди, обійми...рідний такий...
Сонце промінням мене розбудило...
Як же чудово з тобою та мило...
Гарячі вуста торкають чоло...
Думи мої вдалечінь завело!
За руки так міцно тримаюсь твої,
Радісні сльози ховаю свої,
Так і полишимось навіки, вдвох...
Рідкісні, мов, ісландський мох...
Олені прийдуть - побачать красу...
Новорічні дарунки всім понесуть-
І нашим правнучкам, і потім пра-пра...
Свято наблизилось, чуєш? Ура!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102703
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2008
автор: Оксана Чадаєва