Сніжно білим покривалом
Все покрилось навкруги,
Дуже гарно всюди стало
Так і просить, опиши.
Із дерев звисає іній
Немов сріблом вкрився сад
Золотаву ,тиху осінь
Не вернути вже назад.
Вже смереки побіліли
Бук без листя височить,
Гори ніби поніміли
Спів пташиний не дзвенить.
Там модрина десь жовтіє,
Ще не скинула наряд,
Вона вірить не воліє
В цей осінній снігопад.
Ось калина ,теж красуня,
Мов в весільному вбранні,
А там яблуня сеструня
Похилилась ніби в сні.
А над річкою берізка
В сріблі віти опуска,
Морозець тихенько тріска
Де ще є така краса.
21.11.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2024
автор: Іван Мотрюк