Кохання без правди — це просто вуаль,
Де кожен фальшивий, а щирість — фінал.
Лишаю цю гру, бо сенсу нема,
І гордість зруйнує, любов , що жива.
Ми будуємо стіни, замість мостів,
Та правда проста: ми обоє програли,
В правилах пишуть, що почуття — лише міф.
Та серце в цій грі … Ми просто зламали…
Любов — це не битва, любов — це не гра,
А ми розіграли… Себе до нуля.
Я рОблю свій рух, і ти знову в атаці,
Два переможених дурня , що застрягли у масці,.
Ти ставиш пастки, але ми тут у парі,
Між нами брехня, наче чорний сценарій.
Король знову мовчить… Побудовані стіни,
Почуття, … Глядачі, що завмерли у тІні.
Кохання — це шахи, ми граємо мовчки,
Підставляєм фігури … Ховаємо очі.
Ця гра не про нас, ця гра про самотність,
Перемога, що життя перетворить в порожність .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2024
автор: Вірсавія Стрельченко