жуки гучні манірні й п’яні
керманичи у них з Сільванів *
шукають правду в дуплах хащі
не чуючи пісень пропащі
як коми й непомітні люди
як плями на плечах приблуди
як страх від світла явищ звичних
на спинах зігнутих практичних
так бачуть день вночі москіти
дурні радіють наче діти
від слів що ніби [b]presque vu[/b]
що ніби небо журавлю
рачки для них навіки друзі
можливо в пісні : «Ой у лузі…»
можливо в жовтих кольорах
де розум згас у віщих снах
в пітьмі над люлькою пустою
як тінь метелика з клюкою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2024
автор: bloodredthorn