Стояв натовп людей біля входу до раю,
І за кожним стояв натовп справ його всіх,
А на вході був Страж - Божий Син, що всіх знає:
Визнав хто, а хто ні перед Ним смертний гріх.
Православний стояв і католик в тім колі,
Протестант і баптист.. вір було без кінця,
Та, хто жив на землі у святій Божій волі,
Добре знав Божий Син, бо Він бачив серця.
"Зрадник Бога" - той гріх, що карається смертю,
Він на Себе узяв, і відплату за гріх,
Щоб відкрити нам шлях до святого безсмертя,
Через пекло пройшов, смертю смерть Переміг!
Вір багато було, але Він бачив вірних,
Які люблять Творця і творіння Його,
Бачив Він крадіїв, брехунів, лицемірних,
Який в душах горів - злий, чи Божий вогонь.
Бачив Він де вогонь почуттів Божих, вічних,
А де заздрість в серцях душогуб запалив,
Бачив безліч сердець Він споживчих - цинічних,
Бачив Він, хто й про що Христа серцем молив.
Прямодушний молив: "змий з душі гріх мій, Боже",
Лицемір - смертний гріх свій не бачив впритул,
Бо Всевидящий Бог, бачить душу Він кожну:
Кому Він до душі, а кому вельзевул. (диявол)
Стояв натовп людей, всі до раю хотіли,
Жодний грішник пройти через браму не зміг
В Царство Боже, де всі Христа серцем любили,
Хто молив на землі: "змий з душі смертний гріх"...
Більшість хоч голосів буде в натовпі грішних,
Та почує Христос меншість тих голосів,
Що у термін земний тінню йшли за Безгрішним,
Визнав хто, що Христу він завдячний усім!
***
ПРЯМОДУ́ШНИЙ - відсутність лицемірства, хитрості; щирий,
ЛИЦЕМІР - це людина у якої слова не відповідають її діям. Вона говорить одне а робить інше. Брехня це її основа.
ЗАВДЯЧНИЙ - бути зобов'язаним кому-небудь
###########################
Все души в наготе пришли ко входу в рай,
За каждой следом шли её дела земные,
На входе Херувим, и меч его, как страж,
Что души в рай впускал с делами лишь святыми.
Святыми были те, что делала душа,
Ритм сердца "я люблю" в делах не предавая,
На всех земных путях, сверяя каждый шаг
С Законами, что Бог дал для святого рая.
Ведь нагота души открыла стимул дел:
Чьи были по любви, чьи по расчёту были,
Кто славу, деньги, власть приобрести хотел,
А кто, чтоб рай в семье, в каждой душе, стал былью.
Адепты разных вер у рая вновь вели
Тот спор, что начат был в телесном заточеньи,
Что в тюрьмах тленных тел смириться не смогли:
Для вечных дел любви Бог жизнь давал творенью.
Как и Адаму, нам за фиговым листом
Скрыть наготу души пред Богом не удастся,
Ведь станут в наготе все души пред Христом,
И по делам земным им на Суде воздастся.
За грех платить самим, иль Дар Его принЯть:
Такой нам выбор дал Христос - души Спаситель,
Учиться у Него, чтоб свято исполнять:
"КАК Я вас возлюбил, друг друга ТАК любите"!
***
АДЕПТ - приверженец, последователь какого-н. учения.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2024
автор: Ведомая любовью