1.Рідна наша, Україно!
Скільки ще страждати?!
Знаю, ти все пересилиш,
Як терпляча мати.
Горда і благословенна,
Дужа й непокірна…
Зоре, нами бережена,
Любляча і вірна.
Приспів:
Степ і моря, тишу лісів,
Парки, сади й полонину,
Рве на шматки ворог здавна –
Нищить Європи перлину.
Мужній народ, край піснеспів –
Рідну мою Україну.
2.Ти – козачка споконвіку
Сильна і завзята.
Та гостинна для привітних,
Твоя мирна хата.
Горнеш діток-українців,
Тулиш їх собою,
Об’єднати в горі прагнеш,
Вірою святою.
Приспів:
Степ і моря, тишу лісів,
Парки, сади й полонину –
Сонячний край, край піснеспів –
Рідну мою Україну
Мужній народ, край піснеспів –
Рідна моя Україна.
3.Полягло за волю хлопців
Безліч вже віками.,
Квітнуть скрізь червоні маки,
Скраплені сльозами.
Божа мати над тобою
Свій покров тримає,
То ж, ніколи нас ворожа
Сила не здолає
4. Зарясніє калинонька,
Здійме вгору віти,
Порадіють перемозі
Навіть з неба діти
Звук трембіти та бандури
Народи розбудить,
І повернуться додому
Всі, хто світом блудить.
Приспів:
В степ і моря, тишу лісів,
Парки, сади й полонину --
Сонячний край, край піснеспів –
В рідну мою Україну.
Мужній народ, край піснеспів –
Рідна моя Украї
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: Marija