Любов моя, привіт, як ти?
Пробач, слова мої не часто вже лунають
Та ти в моїй душі вже назавжди'
І кольори кохання не згасають
Напевно правда, що із часом пристрась меншою стає
Напевно й до багатьох речей в житті звикаєш
Але для мене і надалі ти важлива є
Й тепло твоє' я відчуваю
На жаль обставини будують хитрощі свої
Й ріка життя по різні береги може' лишити
Та ті мелодії, які ти залишила у моїм житті
Зі мною будуть вічно жити
Написана вже казка про любов
На сотні соріно'к, їх можна знов і знов перечитати
Ти віднайшла мене, я те'бе віднайшов
Чи бу'ло заплановано все це? Як знати...
Нехай надалі це тепло живе в серцях
Нехай кохання це і надихає, й дивовижно гріє
Любов моя не тільки у словах
Вона немов легенький вітер, ніжно віє
Я вірю, що любити можна все життя
Я вірю що вогонь і вічність може всю горіти
Не силою своєю, з допомогою Творця
І далі вірити, надіятись, любити...
Твій вітер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: Witer