Віслюк і морква
Віслюк, зеленим теплим літом,
Забрів до лиса на город,
Подлубав грядочку копитом,
І в захваті роззявив рот!
Там в тихім затінку гороха,
Яскрава, наче помаранч,
Рясніла морква краснобока,
Хрустка, мов першокласний кранч.
Закрапала на землю слина,
До гички шия потяглась,
Аж тут господар, стриб на спину:
- Віслюче, їсти тобі зась!
Не поспішай! Ну, що ти, брате!?
Хай морква трохи підросте!
А поки, можеш працювати,
Роботи – купа, а за те,
Що допоможеш у господі,
І будеш чемним, то вважай,
Тобі віддати буду згоден,
Увесь солодкий урожай!
Віслюк погодився охоче,
В ярмо упрягся, наче віл,
З самого ранку, аж до ночі,
Працює із останніх сил.
Тягає в діжках воду з річки,
Із лісу дрова для печі,
На ярмарок важкезну бричку,
Язик аж висить на плечі,
А їсть одну лише солому,
Бур’ян, з картоплі лушпайки,
Та з ранку, до роботи знову,
Стає бадьоро залюбки.
І тільки в мріях він солодких,
Відчути може моркви смак,
У снах нічних, завжди коротких,
Жує і так її і сяк,
Хрумтить щелепами завзято,
Геть відкопиливши губу,
Передчуваючи те свято,
Коли наїсться на яву…
Настала вже пора осіння,
Пташки у вирій потяглись,
Та віддавать смачне коріння,
Не поспішає хитрий лис.
Зібрав тихцем усе з городу,
Сховав у возик, під рядно,
А віслюку, що там господар,
Везе на продаж, все одно.
Покірно тягне до базару,
Те, що належало йому,
А після продажу товару,
Рудого злодія в корчму,
Нарешті, потім вже додому,
Стомився бідний не на жарт,
Упав, як мертвий на солому,
А вранці чує якійсь ґвалт:
- Вставай, віслюче, прокидайся!
Украли весь твій урожай,
Допоки ти собі валявся,
Усе поцупили і край!
Це ж треба, ну ти і роззява,
Прогавив, як простий селюк,
То не дарма про тебе слава,
Віслюк, як не крути – віслюк!
Ну, що ж, зима уже на носі,
Лишайся, брате, до весни,
А там до літа, а на осінь,
Збиремо урожай рясний!
А цю пропажу відпрацюєш,
Не опускай свого хвоста!
Ну що, віслюче, ти мудруєш?
Неси хутчіше хомута!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2024
автор: Костянтин Вишневський