Моя осене, люба і мила,
Ти красою ой я'к полонила.
Чарували мене твої барви,
Цілувала у росах я мальви.
До берізок тулилась руденьких,
Їх листочки збирала у жменьки.
Павутинки ти пряла уміло,
Мені в коси вплітала несміло.
Літо бабине ти' дарувала,
А мені все було його мало.
Я просила ще сонячних днів,
Не холодних гірких полинів.
Я для серця благала тепла,
Й щоб сховала мене ти від зла,
Що з війною приніс ворог лютий,
Я так хочу ці жа'хи забути.
Тож зігрій моє серденько, осене,
Розстели наді мною ще просині.
Спити дай ти осіннього трунку,
До щоки доторкнись в поцілунку.
І віночок сплети мені з листя,
Золоте подаруй ти намисто.
В філіжанку налий мені чаю...
Ти почуєш прохання, я знаю.
Як подругу, мене обійми
Й підем, осене, вдвох до зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А