Жити, як усі,
досить просто.
Впустіть в Життя нове почуття,
щоб не було занадто сумно.
Два Світи сходяться в один,
обережніше зі своїми думками-поглядами.
Чого боїмося, те і збувається.
Всьому свій час,
навіть, якщо грунт йде з під ніг,
не можна опускати руки.
Адже, нещодавно жили інакше,
від чого-то ми завжди відкуповуємося,
треба уміти відпускати ситуацію
від себе.
Люди зараз закриті стали,
зневажили почуття моралі.
Адже раніше, ключі клали
дітям під двері, за килимок,
тепер про це, без посмішки і
не згадати.
Не знаходимо добрих слів один
до одного, у фейєрверку життєвого
круга.
Усім нам хочеться, щоб
оцінили нас гідно.
Але кожному своє і свій час.
І кожен несе на плечах тільки
свій тягар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Svitlana_Belyakova