Природа змінює палітру.

Природа  змінює  палітру
і  відлік  знов,  чергових  змін.
Легкий,  повільний  дотик  вітру,
десь  чути  журавлиний  дзвін.
І  жовтоока  осінь  в  волю
по  графіку  себе  веде,
вона  не  відчуває  втому
і  розмальовує  шедевр  
своїх  очей,  свого  видіння,
осіннє  сонце,  сірий  дощ,
верби  старої,  ще  скрипіння,
в  когось  на  серці  бите  скло...
І  ти  повільно  видихаєш
цю  осінь,  що  зайшла,  як  сон.
Погане  все  переплавляєш,
щоб  розпочати  з  "білих  нот".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Lumen74