До праці ми стаємо з піснями,
Чутно скрізь дитячий сміх.
Світло неба поміж нами,
Дружба і єдність одна на всіх.
Ми добродушні і довірчі,
Обираємо корчмих за любки.
Один за одним — ніби вічні,
В овечій шкурі злі вовки.
І кують нам домовини,
На наших ласкавих очах.
Ми добровільно йдемо до згини
З Україною в серцях.
І веселимся і співаємо,
Про біленькі хатки і солов’ї.
Чи ми байдужі. Чи не знаємо.
Що Рід слов’янський гине у війні.
Чи проснеться у всіх прозріння,
Поливши кров’ю тіла.
Щоб розірвати ланцюг терпіння,
Щоб Україна і Воля повік жила.
Листопад 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Сокол