А твоє тіло шовковисте
І стигле наче дозрілий сад.
Твоє волосся променисте,
В твоїх очах сяє зорепад.
Квітка до якої прямую,
Випиваю кохання нектар.
І тобі слова я римую,
Я аж хмелію від твоїх чар.
Ти мій бурхливий океан,
Полонила серце моє.
Ти неначе п'янкий дурман,
Віддаєш кохання своє.
Твої вуста прагнуть любові
І до серця вистеляють шлях.
Я радію твоїй промові,
Тобі квіти збираю в полях.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Віктор Варварич