Осіннє дерево гіллям хитає,
Танцює під ліхтар місяця...
Повітря легковажно мороз вдихає...
Зорі на небі світяться...
Час у якому застигло все...
Наче долі людей, листки хитаються...
Музику в темноті майже чути вже...
Примари, тіні у кутку ховаються...
Таємнича магія безкінечності,
Не збагнути, не осягнути, лише вірити,
Що прийде ще світло сердечності
Дозволивши трішки помріяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: DarkLordV