Каже жінка чоловіку:
- Є проблема нова -
якось треба нам швиденько
приховати дрова.
Ось там купка невелика,
в дворі покрай тину.
Та вже суне іздалека
лихая година.
Бо за дрова, що
за літа старався придбати,
тепер можуть їх "накрити"
і нас покарати.
- Та я ж ці дровця руками
збирав по поліну.
Ті, що в лісі валялися,
надірвав аж спину.
-А бумага в тебе є,
що ти не ледащо,
і що дрова ти не вкрав,
а збирав по хащах?
- Чуєш, жінко, бійся Бога,
слова твої марні...
- Чоловіче, без бумаги -
щлях до буцигарні.
Заберуть тебе,
а може, і мене... Ой, люди,
хто ж доїтиме корівку,
коли нас не буде?
Може якось по графіку
в тюремні "пенати"...
Може штрафом обійдеться.
Та де ж гроші взяти?
Ось така була сімейна
нелегка розмова...
Бо зима вже на порозі.
А проблема - дрова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Тамара Шкіндер