І сниться мені: Джо Байден миє руки… довго миє… американським милом, американським гелем, американською мочалкою… а кров не відмивається… бо то дитяча кров… українських дітей кров. А поруч – Джейкоб Салліван… теж по лікті у дитячій крові… один одному мило передають… намилять руки і передають… з рук в руки передають… щоб Трампу мило не дісталось… поспішають обидва, бо черга до Бога вже наближається. Дивлюсь, а позаду – всі лідери Європи та Азії… теж у черзі до Бога, а руки не чисті: хто крав, а хто і вбивав… почали згадувати про допомогу Україні… докази шукати… для Бога, звісно… забули, що Бог все бачить… от, думаю, дурні… прислухаюсь… якісь незрозумілі вигуки у штатах… ага вже народила Америка… президента Трампа народила… ну і попаде тепер і Байдену і Саллівану за те, що мила пожаліли… а весь світ радіє: народила, народила!.. і гойда відкривати шампанське… така стрілянина почалась… І тут я прокинувся… наші ППО по дронах луплять.
06.11.2024 р., 18-03
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: володимир мацуцький