ундіни нерозсудливі
над танучим ставком
галявиною вогкою
вночі шукають ром
холодні літом бані
глибокий кави дим
луною анфіладною
їх водить нефілім
чи стане бідним розуму
як ніч зустріне день
подібні вітру коси їх
ховати в морок жмень
згадай лишень що – Осінь!-
в душі горять вогні
можливо рому вистачить
але скоріше ні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: bloodredthorn