Голубе! ну де ж ти забарився?

Голубе!  ну  де  ж  ти  забарився?
Вже  не  дні  минають,  а  рокИ...
Може,  ти  в  пітьмі  з  дороги  збився,
Чи  тебе  поранили  круки?

Може  ти  згубив  орієнтири,
Між  юрби  й  людської  суєти?
Чи  тобі  маленьку  гілку  миру
Стало  не  по  силах  -  принести?..

Голубе!  ну  як  тобі  сказати,
Кожна  мить  цінується  в  житті...
Ми  тебе  втомилися  чекати,
Діти  виростають  в  укритті...

Як  давно  їм  не  світили  зорі,
Сонце  в  хмарах  диму  цілі  дні.
...  Не  скорилась...  у  печалі  й  горі,
Україна  зранена  в  війні.

Може,  Всесвіт  ці  слова  підсилить,
Щоб  почув  їх  новий  Прометей.
Хай  пошле  нам  міцність,  гарт  і  сили,
Дух  вогню  для  єдності  людей.

Хай  запалить  іскоркою  віру,
Хай  надія    свічкою  горить,
Що  -  нарешті  білий  голуб  Миру
В  Україну  з  МИРОМ  прилетить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: majra