«Як циркади…»

***

Система,  в  системі  --

Систему  творить

І...  тихо  зжирає,

Як  свій  дар  життя,

Щоби  продовженням

Кращого,

Або  гіршого  --

Вдосконалюватись,

В  тому,

Що  є  важливим,

Як  цьому  всьому  єдина,

Постулатом,

Умова  --

Матриця,

Яка  сама  є  Системою  --

В  собі,

Як  цілісність  початку,

Що,  в  єдиному

Цілому  байті

Води  --

Тримає  весь  Всесвіт

Життям  незвичного  та  протилежного

Тьми,..

Де  все  і  всі  є,  

Лише  --

Одиниці  системи,

Якими  вони  панують

Над  всіма  у  всьому  --

Відродженням

Нами,

Як  циркади

Всесвіту  дір,

Коли  самі  їх  роблять

Та  латають,

Необхідністю  виживання,

Як  їдою  --

Повір

І..,  тут,  на  Землі  --

Та  ж  сама  проблема

Матриці  :

Вижити  любою  ціною  --

В  системі  панування

Розуму,

Чи  інформації  --

Над  смертною,  часом  --

Собою...
____________________________
05.11.2024;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2024
автор: MAX-SABAREN