Я дивлюсь на осінь

А  цей  листопад  красивий  художник
Так  майстерно  малює  -  Золоту  Осінь.
Він  зцілює  рани,як  подорожник
І  на  крилах  мрій  несе  у  небо  просинь.

Я  дивлюсь  на  осінь...і    ненадивлюсь,...
Як  золотіють  крони  листячко  клена.
..Їй  я  до  землі  низенько  поклонюсь,-  
Що  світиш  ясним  сонечком  ти  для    мене.

О  не  журись  мила,  що  скоро  зима,-  
І  що  срібна  нитка  у  твоїм  волоссі.
Коли  ти  поруч,  то  заметіль  нема...
Ти  -    моє  життя  у  золотім  колоссі.

На  краю  неба  -    золота  осінь
Ясен  день  на  вагу  золота  дорогий.
Завтра  сад  забіліє  від  морозу
Затуманить  зима  наш  рай  -    плай  голубий.

О  прошу  кохана,    на  мить  зупинись!...
Ти  -  поглянь  ,  як  цвітуть  квіти  хризантеми.
В  цій  красі  хочеться  вічно  -  просто  жить!...
Писать  ,  як  поет  романтичні  поеми.
     2-----------
А  ще  не  зима
А  ще  не  зима  ,ще  Осінь  -  Листопад
Цвітуть  для  нас    хризантеми  квіти.
А  завтра    красу  покриє  снігопад...
Забіліє  земний  рай  над  світом.

Листопад,  як    красень  лицар  на  коні
Сипле  золотаве  листя  до  ніг.
Згорає  листва  полум'ям  у  вогні
Стелить  багряний  килим  край  доріг.

А  ще  не  зима  ,ще  Осінь  -  листопад...
Завітало  в  гості  бабине  літо.
За  вітром  летить  листячко  невпопад
Золотим  пледом  вкриває  квіти.

Зорить  сонечко  поміж  хмар  з  заграви
Зародились  гриби  на  долині.
Ясен  день  шукає  ноту  з  октави
Дарує  блаженний  час  -    калині.














адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2024
автор: Чайківчанка