Червона кужіль…

Червоніє  вигнанець,
Чи  співає  пісень?
Вже  рудими  бровами
Пригнічені  шори.
Чорний  берег,  як  бранець,
Як  світу  мішень
Вже  чаклує  в  імлі
Над  продовженням  драми.
Знову  линуть  депеші
З  далеких  глибин,
Знову  б’ють  сургучем
По  під  хмари  в  незвідане,
Жовте  тіло    земне
Під  осіннім  дощем,
Розчиняється  вщент,
Наче  в  золоті  мідяне
Та  за  краєм  небес,
У  скальдичних  горах,
Там,  де  справжнє  як  хміль
Служить  гоголю-моголю,
Вже  чекає  початку
В    кужівці    кужіль,
Щоб  мотати  буття  
Над  кривою  дорогою…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: bloodredthorn