Той розкутий голос жовтизни
Переможно володіє світом.
Осене,ти спробуй розбудити
Приспану мелодію весни.
Може, в ній твоя зів'яла сила
Зачерпне цілющої води
Тим садам, що встигли одцвісти,
Тим рукам,що вірно їх ростили.
А коли заграє промінець
На моїй обвітреній долоні,
Сипле осінь яблука червоні,
Значить,ще любові не кінець.
(Увійшов до збірки вибраної лірики "ОСІНЬ... ПАДАЄ ЛИСТЯ... ДОЩ..., або ПОРА ОПАДАНЬ". - Львів:Сполом,2023-24)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Сіроманка