ВЕДМІДЬ
Я – ведмідь. В ліску живу я.
На слабких тварин полюю.
Влітку – часто йду в дорогу.
Взимку сплю в землі, в барлогу.
Можу на дубок залізти.
Мед люблю солодкий їсти.
Як голодний, то реву.
Не підходь, бо розірву.
ЗАЙЧИК
Зайчик я. Люблю стрибати –
По ліску і біля хати.
Хата в мене – це нора
Або кущик, дітвора.
Маю хвостик, довгі вуха.
Косі очі, два кожуха.
Влітку – в сірому ганяю.
Взимку – білий одягаю.
Їм гілки, кору дерев.
Не пускаю рев, як лев.
Лапками дріб вибиваю,
Коли щось сказати маю.
Гарний, хоч малий, на вроду.
Моркву я краду з городу.
Але ви так не робіть.
Що вам прагнеться, просіть.
Гілки їм, кору дерев.
Не пускаю рев, як лев.
Лапками дріб вибиваю,
Коли щось сказати маю.
Гарний, хоч малий, на вроду
Моркву я краду з городу.
Але ви так не робіть.
Хочете щось, попросіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)