Осіння весна

Осінь  плаче  гіркими  сльозами,
Простеляє  тумани  лугами,
Сум  осінній  блукає  за  вікнами,
Та  ми  щастям  з  тобою  повінчані.

Не  страшні  нам  осінні  печалі,
Де  любов  свою  в  грозах  купали,
Там  калина  була  наречена,
Небо  падало  в  очі  натхненно.

Тут  нас  зоряне  небо  вкривало,
І  сердець  наших  стук  відчувало,
Хай  осінні  тумани  блукають,
Ту  дорогу  в  любов  не  сховають.

Ти  для  мене  назавжди  єдиний,
Сизокрилий,  мій  голубе  сивий,
Манить  неба  осіннього  казка,
Зупинись  наша  осінь,  будь  ласка!

Ще  не  варто  так  в  зиму  спішити,
Дай  набутися  вдвох  й  долюбити,
Осінь  щедро  теплом  огортає,
І  весна  ще  в  серцях  розквітає.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: синяк