Душевний біль

Як  же  хочу  пригорнутися  до  мами
Та  загоїти  свої  плачевні  рани,
Щоб  погладила  так  ніжно,  мов  дитину,
Ось,  зберу  душевні  сили  та  й  полину:

В  ті  місця  де  народилася  й  зростала
І  сказала  перше  слово  миле  -  мама,
Пригорнутися  б  до  стін  у  тій  хатині
Та  подякувати  б  щиро  всій  родині:

Та  немає  вже  у  ній  зовсім  нікого,
Залишилися  лиш  спогади  святого
І  ніхто  мене  там  більше  не  зустріне,
Звісно  знаю:  не  пригорне,  не  обі́йме.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик