У нас душа багато грана
І радості бажаємо збагнути.
Та ми ніби птаха, що на крилі рана
І не можете ввись сягнути.
*******************
Чи заблудилися, чи подуріли, чи може ще Ви у вісі,
Чому путнє не збагнули? Чи Ви сліпі і глухонімі.
Линете куди повіє вітер, куди течія тече,
Не дбаєте за Родовід свій, гнітить серце і пече.
********************
З мрійним почуттям і дрімотою,
В снах пірнув в сніг я з головою.
Відчувши теплоту і мої уста,
На мить торкнула їх осінь золота.
*********************
Дякую людям за щире співчуття,
Бажаю Вам здоров’я і наснаги,
Ви промінь сонця, що збуджує життя,
Дякую Вам за мудрі поради.
*******************
Хай не турбує Ваш пройдений рік,
Кожний прожитий, це нагорода.
Бог надав нам короткий вік,
Прожити його з радістю треба.
*******************
Чому ми забули історію предків,
Та зараз не знаємо, куди ми йдемо.
Ми забули, що ми слов’янам нащадки
І наділи не себе чуже рабське ярмо.
2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2024
автор: Сокол