Я перед Вами оголила Душу.
Накопичилося - не утримати.
Лавиною сніговою,
як в зимову, злу холоднечу,
мчать почуття в
нестримну далечінь.
Тверджу собі - бери себе в руки,
адже розслаблятися
по-життю не можна,
посилюються тоді її муки,
втікає надія в нікуди.
Думаєш, горше вже бути не може,
сподіваєшся на поліпшення,
але приходить нова біда,
і дає Уроки Помсти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2024
автор: Svitlana_Belyakova