***Ще хтось лишає тисячі надій…

***
Ще  хтось  лишає  тисячі  надій...
Ще  хтось  шепоче  про  янтарні  далі...
Та  Бог  стинає  трави  молоді,
лишаючи  лиш  росяні  вуалі.

І  ти  стоїш  між  тих  кривавих  рос.
Не  йдеш  до  храмів,  твій  -  перед  тобою.
Якась  гірка  без  меж  Країна  Оз,
що  кличе  світ  до  крайнього  двобою

За  цей  останній  віддих  пів  надій,
за  цю  останню  правду  і  лжевіру,
що  садить  сад  у  душеньці  твоїй
понад  глибоку,  нездоланну  прірву...

23.10.24  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2024
автор: Леся Геник