Той не запізнивсь,
хто встигає
Пізнанню Божої творчості не буває кінця
і твір не закінчується
О як світ цей мчить
до Гога і Магога
й хто це знає?
світ це знає?
О як більш
Ти мене осяваєш,
Дателю життя благого!
О як більше
Ти мені — зсяваєш!..
світ не знає
мені все одно
Так напружуєш
і слово родиш
й всіх змагаєш! —
аж мені — ніяк
на дно!..
так Ти намагаєш — і змагаєш!
А про що переджав?
Й попереджаєш…
роди в тиші як ніхто
не знає
і що ж світ цей мчить
до Гога і Магога,
Дателю життя благого?
Я не прочерк —
скрізь, де Ти не прочерк
світ Тебе не знає
все одно
й про що Твої Очі?
й тож Ти сяєш-сяєш…
і з’ясніте! —
чи то себе знаєте
хто питає
чи я хочу
чи не хочу
ви хоч вчули? —
вже мені ніяк на
дно
то Ти любиш,
світиш-світиш! сяєш!
Що крім Тебе я? Нічого,
Дателю життя благого!!
29.10.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович