Зухвало, гучно, безпричинно

Не  треба  бути  надто  сонним,
Не  варто  різати  фіалки,
Ще  краще  милувати  краба,
Чи  рукавички  гризти  ранком.
Щоб  миттю  виправдати  радість,
Достатньо  про  іржу    згадати
На  якорях  минулих  звершень
Коли  немає    що  втрачати,
Применшивши  бурчання  кішок,
Тотем  припнути  над  порогом,
Змінивши  альфу  на  омегу
Сховати  в  тінь  легку  тривогу.
І    брилам    істини  старої
Співати  гімни  безупинно,
В  союзі  з  чарівним  тремтінням
Зухвало  ,  гучно,  безпричинно…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2024
автор: bloodredthorn