терпко-солодкі зерна зрання-кавосонця
жбурляють променади збірних виривань
здалека відчувається в стрімкій зросонці
уважені делюкси шумно-сортих фартувань
вспадковано-їдкі болючії важкі силітри
всипають та встромляють ніжно-темну кров
немов молочні затіски баржів орбітри
впадають в русло в непокірно-лячний ров
оговтані гарячо-медним димошлюзом
солодкі кавозерна дістають litestream потік
і всеобабіч поринають в вишуканім блюзі
владнавши сонце у снігів донський порік
в збугрованих полях джакузосмузічану
таврують поглядом Тайвані варта-височінь
слідкують мовби мариво в мережі крану
немов дуркують хмари в далекоглядну широчінь
зійдуться у безмежних каворосах lifeпотоки
врятують весь готово-файний шарм
вгодують все єство у бузкофорсах доки
ввійде в memory запечатно-liteний храм
солодкі кавозерна лядують швидкоповсюди
у вистражданій миті полюси в пітьмі
немов координати величають межи люди
звихренні стопи стрімко вийшли до землі
шукаючи терпкосолоний чорний солод
збугровані тріски возвеличають променад
і призвичаївшись зведуть в постійний голод
в делюксах-марках мов незрощений lovesad
терпко-солодкі зерна зрання-кавосонця
веретинають променади із шумних прохань
і міцно відчуваються в стрімкій зросонці
поважнії делюкси в ніжності зміксованих кохань
20.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький